Метадон мёд Элиста

Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати. Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані. Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі. І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання. Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій. Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини. Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці. Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу. І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами. Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним. Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості. Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Закладки	Ширяла	Шприці	Гидропоника	Сайт
1	2	3	4	5
6	7	8	9	10

Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.

Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.

Ай, что сказать, бро, мне это дико пиздец нужно было – закладки. Всё началось, когда я зашел в свою обычную курятниковую пятерочку за пачкой мяса и вдруг заметил свою бывшую на кассе. Я понял, что сейчас самое время продавать ей идею, что я забыл все наши гонки на марихуане и готов начать новую жизнь, но только если она будет шасливая и тра-та-та.

Я счелкаю пальцами, подойду к ней с самой сасной улыбкой и скажу: "Эй, детка, у тебя жопка такая гладусенькая, что я потерял язык. Не хочешь сходить ко мне, я тебе закладку покажу, от которой ты улетишь в космос?"

Она, конечно, на меня посмотрела, словно я был последним ширялом, и сказала: "Не знаю, парень, я отвыкла от всего этого говна. Мне хватает гонок на барбитуратах, чтобы считать свою жизнь "пухленькой".

А я, зная ее слабость к определенным веществам, начал гнаться за ней. Буквально и фигурально. Конечно, блять, я уже не первый день рэпером занимаюсь, и у мня есть свой "липовый" тусовочный круг. Поэтому я позвонил своим хомякам, которые прячут всякие марихуаны по домам, и устроили небольшую вечеринку в "горшке" недалеко от пятерочки.

Конечно, она, эта моя бывшая, к нам не пришла, но я сразу понял, что через некоторое время она точно упадет в нашу сеть. Я решил просто подождать и прогуляться вокруг пятерочки, чтобы подстраховаться. Ведь если она увидит меня в "попутчиках" с нашими хомяками, то навряд ли устоит соблазну, особенно если она узнает, что у нас с собой имеется наш "волшебный" ширяло.

Стою я такой, поджав губы и рассуждаю, что делать, когда вдруг она выходит из пятерочки, смотрит по сторонам и, наконец, останавливает свой взгляд на мне. Блять, моё сердце забилось сильнее, чем когда я впервые закурил марихуану. Она подошла ко мне и спросила, что я тут делаю.

Я начал говорить, словно пытался увести разговор от самой главной темы. Я сказал, что забыл купить мясо, а тут еще и шопингом не заинтересуешься. Но она сказала, что пойдет со мной, куда угодно, лишь бы я объяснил, что это за закладка такая.

Мы прогулялись в парке, и я достал свою "игрушку" – ширяло. Подошла она к нему и говорит: "Ты ебанутый, чтоли? Зачем тебе это?". Я, потирая руки, как злобный гений, объяснил, что с этим ширялом она почувствует себя в раю, и никакие гонки на барбитуратах не сравнятся с этим ощущением.

Небольшой спор мы устроили, она хотела, чтобы я убрал эту дерьмовую игрушку, а я твердил, что без нее наша сексуальная встреча будет самой обычной. И, наконец, она сдалась и сказала, что готова попробовать. Я радостно подмигнул ей и подготовил все к высшему празднику.

Нам понадобилась крышка от "пепси", немного ваты и, конечно же, метадон. Я аккуратно всё смешал, налил в ширяло и подал ей. Она сомневалась, но, видно, жажда новых ощущений взяла верх, и она сделала себе укол.

Как-то вспомнилось, как я в детстве играл в "доктора" с моей особо одаренной соседкой. Тогда она тоже боялась уколов и всегда выбегала из-под моего ширяла. А теперь я думаю, что у нее мозги как мясо, но это уже другая история.

Как только она делала укол, она закрывала глаза и улыбалась. Я понял, что она взлетает в космос. Она начала видеть вещи, которые я даже не мог себе представить. Она начала летать, становиться невесомой, словно пара сумасшедшая. Я, конечно же, тоже решил попробовать, ведь можно сказать, что я являюсь отцом этой идее, и мне она тоже очень сильно зашла.

Мы просто блуждали по парку, кружились в танце, смотрели на звезды, словно первобытные люди. Мне показалось, что я узрел самый настоящий рай. Мы забыли о времени, о проблемах, о нашей бывшей жизни. Мы были просто здесь и сейчас, наслаждаясь каждой секундой.

Но, к сожалению, райские моменты не могут продолжаться вечно. Мы вернулись к реальности и поняли, что так нельзя жить. Это был всего лишь миг, который помог нам забыть о наших проблемах. И хоть мы решили больше не общаться, я всегда буду помнить эту ночь, когда я купил метадон и встретил свою бывшую в пятерочке. Это было что-то необычное, словно наша последняя встреча на этом свете.